Міністерство освіти та науки України
Національний університет “Львівська політехніка“
Навчально- науковий інститут економіки і менеджменту
Кафедра менеджменту і міжнародного підприємництва
Контольне завдання
Варіант 4
1. Три рівні управління. Графічне зображення рівнів.
Об’єктивність процесів управління передбачає поділ управлінської праці. З огляду на його спрямування виокремлюють горизонтальний (призначення конкретних менеджерів для керівництва підрозділами) і вертикальний (координація управлінської роботи) види поділу.
Наслідком вертикального поділу є створення рівнів управління. Американський соціолог Толкотт Парсонс (1902-1979) називає три рівні управління:
технічний;
управлінський;
інституційний.
Цим рівням відповідають три групи менеджерів (керівників):
керівники низової ланки (операційні управлінці);
керівники середньої ланки;
керівники вищої ланки.
Форма піраміди (рис. 1.2) демонструє взаємозалежність рівнів управління та чисельності управлінців. У табл. 1.2. наведено характеристику представників трьох рівнів управління та визначено їхні пріоритетні функції.
Поділ управлінської праці за вертикаллю та горизонталлю є передумовою формування ефективної організаційної структури управління. Цей процес забезпечує чітку ієрархію, спеціалізацію управлінської праці, функціональний розподіл, що сприяє зростанню ефективності системи менеджменту організації.
Рис. 1.2. Графічне зображення рівнів управління
Таблиця 1.2.
Характеристика рівнів управління
Рівні управління
Представники рівнів управління
Функції представників рівнів управління
Інституційний рівень
Директор, заступники директора; президент, віце-президент; ректор, проректори та ін.
Забезпечують інтереси і потреби власників, здійснюють стратегічне і загальне керівництво, виробляють політику організації
Управлінський рівень
Завідувач відділом, декан, начальник цеху, начальник відділу тощо
Забезпечує реалізацію політики функціонування організації, розробленої вищим керівництвом, відповідають за доведення деталізованих завдань до підрозділів та їх виконання
Технічний рівень
Майстер, начальник виробничої дільниці, завідувач бюро, завідувач кафедри, старший продавець тощо
Відповідають за донесення поставлених завдань до безпосередніх виконавців та ефективність їх виконання
2.Наведіть приклади цілей організації. Які вимоги ставляться до цілей організації? Як здійснюється їх формування?
2. Цілі управлінського планування
Мета – це кінцевий стан, якого організація прагне досягти в певний момент у майбутньому (ідеальне уявлення про майбутні рубежі фірми).
Правильно сформульовані організаційні цілі мають відповідати наступним вимогам:
цілі мають бути конкретними та вимірюваними;
цілі мають бути зорієнтованими у часі;
цілі мають бути реалістичними, досяжними, такими, що не перевищують можливостей організації;
цілі мають бути не суперечливими, узгодженими, взаємопов’язаними;
цілі мають бути сформульованими письмово.
Цілі, сформульовані з урахуванням зазначених вимог, виступають своєрідними нормативами, за допомогою яких менеджер може робити висновки про ефективність своєї майбутньої практичної діяльності.
Будь-яка організація має багато різноманітних цілей, сукупність яких утворює складну структуру. Це передбачає необхідність класифікації цілей. Цілі організації можна класифікувати за кількома критеріями (табл.3.1.).
Глобальна мета – характеризує погляд на причину існування організації з точки зору суспільства. Глобальна мета – це уявлення про суспільне призначення організації.
Місія організації – характеризує погляд на причину існування організації з точки зору самої організації. Місія деталізує статус організації, надає орієнтири для визначення її задач.
Задачі організації – це заяви організації про те, як, за допомогою чого вона збирається виконувати свою місію. Задачі організації формулюються у конкретних показниках діяльності і розраховані на певні строки. Вони являють собою специфічні для данної організації шляхи реалізації місії. Організації, як...